День вшанування памʼяті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України
4 червня — день скорботи, який стискає серце кожного.
Цього дня ми схиляємо голови перед найстрашнішою втратою – життями дітей, забраними війною
Цього дня ми згадуємо тих, чиї імена залишаться болем у серці країни.
Тих, хто мріяв, сміявся, вчився, будував замки з піску, обіймав маму перед сном…
Але не встиг вирости.
Вони мали зростати, гратися, мріяти, будувати майбутнє. Але війна обірвала їхні дитячі світи – у домівках, на вулицях, у лікарнях, у школах… Там, де мали бути безпека й турбота, прийшла руйнація й біль.
Війна забрала в них найцінніше – майбутнє. І разом з ним – частину майбутнього нашої країни.
Ми пам’ятаємо кожну дитину. Ми не забуваємо цей біль. Ми не пробачимо цей злочин.
Сотні українських дітей стали жертвами війни.
Цифри — це не просто статистика. Це втрачені життя, нереалізовані мрії, зруйновані родини.
Це — злочин, який немає терміну давності.
Вічна памʼять усім маленьким життям, що забрала війна. Нехай їхні імена живуть у наших серцях.
Ми схиляємо голови у памʼять про кожну дитину, що не пережила ранок, ніч, тривогу…
Ми памʼятаємо.
Ми не пробачимо.
Світла памʼять маленьким ангелам України.
Їхнє дитинство вкрадене, але їхня памʼять — вічна.