День вшанування памʼяті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України

4 червня — день скорботи, який стискає серце кожного.

Цього дня ми схиляємо голови перед найстрашнішою втратою – життями дітей, забраними війною

Цього дня ми згадуємо тих, чиї імена залишаться болем у серці країни.

Тих, хто мріяв, сміявся, вчився, будував замки з піску, обіймав маму перед сном…

Але не встиг вирости.

Вони мали зростати, гратися, мріяти, будувати майбутнє. Але війна обірвала їхні дитячі світи – у домівках, на вулицях, у лікарнях, у школах… Там, де мали бути безпека й турбота, прийшла руйнація й біль.

Війна забрала в них найцінніше – майбутнє. І разом з ним – частину майбутнього нашої країни.

Ми пам’ятаємо кожну дитину. Ми не забуваємо цей біль. Ми не пробачимо цей злочин.

Сотні українських дітей стали жертвами війни.

Цифри — це не просто статистика. Це втрачені життя, нереалізовані мрії, зруйновані родини.

Це — злочин, який немає терміну давності.

Вічна памʼять усім маленьким життям, що забрала війна. Нехай їхні імена живуть у наших серцях.

Ми схиляємо голови у памʼять про кожну дитину, що не пережила ранок, ніч, тривогу…

Ми памʼятаємо.

Ми не пробачимо.

Світла памʼять маленьким ангелам України.

Їхнє дитинство вкрадене, але їхня памʼять — вічна.