Виховна година «Голови схиліть в скорботі вічній, за тих кого убив Афганістан»

16 лютого 2026 року  в рамках тижня заходів циклової комісії економічних дисциплін та сфери обслуговування викладачами туристичних дисциплін була проведена виховна година на тему: «Голови схиліть в скорботі вічній , за тих кого убив Афганістан »  (До Дня виводу військ із Афганістану). Афганська війна..., брудна, неоголошена... вона тривала 10 років. Ідучи у те пекло, молоді хлопці  вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя. 15 лютого 2026 року, ми відзначаємо 37-му річницю з дня, коли останній радянський солдат залишив територію Афганістану. Ця дата в Україні офіційно визначена як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії. Правда про Афганську війну… Вона різна. Нерідко хвороблива й гірка. Роки, що пройшли, об'єднали колишніх бійців-інтернаціоналістів у одну родину, де біль одного віддається болем в інших, а радість стає загальним почуттям. Через горнило афганської війни пройшли понад 160 тисяч українців. Близько 4 тисяч із них не повернулися додому.

Під час заходу здобувачі освіти дізнались, що  Для сучасної України цей день — не лише про пам'ять, а й про глибоке переосмислення імперської політики. Афганська війна стала одним із символів краху радянської імперії, яка кидала молодих людей у безглузді загарбницькі конфлікти.

Протягом виховної години здобувачі освіти познайомились з піснями та віршами цього періоду. Оскільки офіційна пропаганда довго приховувала реальні масштаби трагедії, справжня історія війни писалася в окопах — у віршах та піснях, які передавалися на касетах. «Афганська пісня» стала унікальним жанром, що поєднував авторську пісню з жорстким військовим реалізмом .Вірші того періоду — це не про героїчні гасла, а про «спеку злих пустель», «чорні тюльпани» та побратимство, скріплене кров’ю.

Завершилася виховна година показом та обговоренням документального фільму про учасників афганської війни

Сьогодні ми вшановуємо мужність тих, хто виконував свій обов’язок, і водночас згадуємо всіх українців, які брали участь у миротворчих місіях по всьому світу.

У багатьох містах України сьогодні проходять церемонії покладання квітів до пам’ятників воїнам-інтернаціоналістам та спільні молитви за загиблими.

Світла пам’ять тим, хто не повернувся. Шана ветеранам!