100-річчяз дня заснування

+380-50-6264506

100-річчяз дня заснування

Інформаційні матеріали для Педагогів

Памятка викладачу «Як зберегти психічне здоров’я»

Не потураючи емоціям, але й не пригнічуючи їх, налагоджуйте повноцінні стосунки з людьми. Емоції – це явища, які охоплюють наше тіло, розум та енергію. Вам потрібно розряджати акумульовані почуття. Зосереджуйтеся, якщо хочете з’ясувати суть проблеми. Гнів може спонукати до позитивних змін, якщо ви розумно використаєте його. Помітивши негативні емоції інших людей, виявіть свої навички активного слухання, підтримуйте прагнення цих людей виробити вищу самооцінку, відчути свою значущість та індивідуальність.

Illustration

Вимоги до ролі поведінки викладача:• «Навколишнє середовище важливіше за самого викладача». Викладач – каталізатор процесу або помічник.• Враховувати індивідуальні особливості дитини, темп її роботи.• Аналізувати свій досвід, що саме в його методиці виховання ефективно, спостерігати за здобувачами, їх поведінкою. Наближатися або віддалятися, говорити або мовчати відповідно до вимог і нагоди.• Свобода роботи і порядок мають вплив на рівновагу душевного стану здобувача. Викладач повинен підтримувати дисципліну в колективі, але не в авторитарній формі.• Спілкуючись зі студентами, говорити про їхню поведінку, робити наголос на підтвердженнях, а не на запереченнях.• Розумітися на вікових психологічних особливостях своїх вихованців.• Добре знати навчальний матеріал і володіти педагогічною технікою.• Ставитися до здобувача позитивно, без тиску. Бути терпимим, емоційно врівноваженим, фрустаційно толерантним.Поради з підвищення самоповаги:• Пам’ятайте про свої позитивні якості, замість того, щоб пам’ятати погане. • В усьому, що ви робите, намагайтеся знайти позитив. Поздоровте себе з цим успіхом.Постійно згадуйте свої успіхи.• Пробачайте собі помилки. Ми можемо ставитися до себе дуже суворо, але все-таки робимо їх. Визнайте свою помилку й адекватно компенсуйте збитки. Не перекладайте провину на інших – це ознака безсилля. Так само не перегинайте палицю, обвинувачуючи в усьому тільки себе.• Дійте так, начебто ви були непереможним, легким у спілкуванні, дотепним, гідним любові. І ви будете таким. Шукайте і приймайте допомогу, підтримку і пораду, коли маєте потребу в цьому.• Ставтеся до себе добре. Ваша самоповага ніколи не зросте, якщо ви не будете ставитися до себе належним чином. Пам’ятайте: той, хто любить себе, виглядає краще, має прекрасне здоров’я.• Відмовтесь від думки, що ви – безнадійний і невдаха, якого ніхто не любить. Якщо ви думаєте так, то це може стати істиною, оскільки ви самі переконуєте в цьому інших. Вчіться слухати, не даючи оцінок і не роблячи порівнянь.• Вмійте сказати «ні». Найчастіше ми занадто швидко погоджуємося зробити те, про що нас просять, боячись несхвалення чи гніву з боку інших, вважаючи себе «гарним» тоді, коли поступилися комусь, щоб зробити приємне.• Відмовтеся від балаканини, пліток, скарг, бажання помсти, від усіх бажань, що підривають вашу цілісність і особисту силу.• Пам’ятайте, що ви недосконалі – і це прекрасно. Ви – людина, що може помилятися й виправляти свої помилки. Досконалість недосяжна, а природність деяких якостей буває більш привабливою.• Визнайте себе таким, яким ви є, – унікальним, оригінальним, людяним.

Поради в роботі класного керівника з батьками дитини девіантної поведінки

Причини відхилень в поведінці дитини виникають як результат політичної, соціально-економічної і екологічної нестабільності суспільства, посилення впливу псевдокультури, змін в змісті ціннісних орієнтацій дітей і підлітків, несприятливих сімейно-побутових відносин, відсутність контролю за поведінкою, надмірній зайнятості батьків, епідемії розлучень.

Illustration

Виховно-профілактична робота класного керівника може бути побудована на постійній підтримці і стимулюванні позитивної поведінки дитини і зведення до мінімуму попереджувально-каральних заходів у відповідь на різні форми поведінки, що відхиляється від норм.
У організації виховної роботи з важкими дітьми велику роль грає індивідуальна робота з батьками. Успішна робота з сім'ями учнів обов'язково припускає особисті контакти батьків з вчителем, індивідуальну роботу з сім'ями. Не все можна і потрібно широко обговорювати на батьківських зборах, але про багато що можна поговорити в бесіді віч-на-віч. Між вчителем і батьками повинні встановитися добрі, довірчі відносини.
Практика показує, що розмовляти з батьками треба, не поспішаючи. Краще це робити після занять, коли в аудиторії немає дітей, коли вся обстановка розташовує до бесіди. І розмову починати (якщо він буде і не зовсім приємним) з позитивних моментів. Розповідаючи батькам про ситуацію, причиною їх виклику, попросити батьків порадити, що, на їх думку, повинен зробити вчитель, як краще поступити, а потім дати раду батькам. У такій бесіді природно виникає питання про повторну зустріч для того, щоб з'ясувати, як допомагають прийняті спільно заходи, знову намітити шляхи подальшої роботи. Так поступово, діючи весь час разом з батьками, слід знімати негативні моменти в поведінці або навчанні дитини.
Вчитель зобов'язаний допомогти батькам розкрити можливості їх важкої дитини, його позитивні риси, переконати в необхідності спиратися саме на них. При цьому вчитель прагне не зловживати численними вказівками, а говорити просто, доступно, переконливо, завжди з відчуттям турботи про дитину. Зауваження, що зачіпають самолюбність, постійні скарги на дитину, зосередження уваги на його недоліках – цим можна лише відштовхнути від себе батьків, а значить і віддалити виконання бажаної мети.

Шпаргалка для дорослих або правила роботи з агресивними дітьми
1. Бути уважним до потреб дитини.
2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.
3. Бути послідовним в покараннях дитини, карати за конкретні вчинки.
4. Покарання не повинні принижувати дитину.
5. Навчати прийнятним способам виразу гніву.
6. Давати дитині можливість проявляти гнів безпосередньо після психотравмуючої події.
7. Навчати дитину розпізнавати власний емоційний стан і стан оточуючих людей.
8. Розвивати у дитини здатність до емпатії.
9. Розширювати поведінковий репертуар дитини.
10. Відпрацьовувати навик реагування в конфліктних ситуаціях.
11. Учити малюка брати відповідальність на себе.

Шпаргалка для дорослих або правила роботи з гіперактивними дітьми
1. Працювати з дитиною на початку дня, а не увечері.
2. Зменшити робоче навантаження дитини.
3. Організовувати роботу з дитиною за короткими, але частими періодами, у перервах використовувати фізхвилинки.
4. Бути емоційним, експресивним педагогом.
5. Понизити вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати у дитини відчуття успіху.
6. Посадити дитину під час занять поряд з дорослим.
7. Використовувати тактильний контакт (елементи масажу, дотику, погладжування).
8. Домовлятися з дитиною про ті або інші дії заздалегідь.
9. Давати короткі, чіткі і конкретні інструкції.
10. Використовувати гнучку систему заохочень і покарань.
11. Заохочувати дитину відразу, не відкладаючи на майбутнє.
12. Надавати дитині можливість вибору.
13. Залишатися спокійним. Немає холоднокровності – немає переваги.

Шпаргалка для дорослих або правила роботи з тривожними дітьми
1. Уникайте змагань і будь-яких видів робіт, що враховують швидкість виконання завдання.
2. Не порівнюйте дитину з іншими.
3. Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.
4. Демонструйте зразки упевненої поведінки, будьте прикладом для дитині.
5. Частіше звертайтеся до дитини по імені.
6. Не пред'являйте до дитини завищених вимог.
7. Будьте послідовні у вихованні дитини.
8. Прагніть робити дитині якомога менше зауважень.
9. Використовуйте покарання лише в крайніх випадках.
10. Не принижуйте дитину, караючи ії.


Поради викладачам: 70 способів сказати «дуже добре» здобувачу освіти

Однією з актуальних проблем сучасного юнацтва є емоційна виснаженість, яка пов’язана, в свою чергу, з надмірною інформатизацією суспільства. Через емоційну виснаженість, недосипання та стреси погіршуються пізнавальні процеси у здобувачів освіти. Задача викладача налаштувати дитину на навчальну діяльність, одними з кращих способів вважаються слова підтримки та заохочення під час заняття. Пропонуємо 70 способів сказати «дуже добре» здобувачу освіти:

Illustration

1. Ти зараз на правильному шляху. 2. Пречудової 3. У тебе це вийшло. 4. Правильно. 5. Це добре. 6. Супер 7. Я пишаюся тим, як ти працював (ла). 8. Ти робиш це дуже добре. 9. Це набагато краще. 10. Гарна робота. 11. Я щасливий(а) бачити цю роботу. 12. Ти робиш гарну роботу. 13. Ти близький(а) до істини. 14. Мої вітання. 15. Це те, що треба. 16. Я знав(ла), що ти можеш це зробити. 17 Зараз ти це зрозумів (ла). 18 .Нарешті! 19. Ти швидко вчишся. 20. Працюючи так само, ти досягнеш багато чого. 21. Я не зумів (ла) б зробити краще. 22. Це правильний шлях. 23. З кожним днем у тебе виходить краще. 24 Це гарний спосіб. 25. Ти нічого не проґавив(ла). 26. Так тримати! 27. Надзвичайно. 28. Прекрасно. 29. Це найкраще. 30. Остаточно. 31. Сенсаційно. 32. Тепер нічого тебе не зупинить. 33. Відмінно. 34. Це була першокласна робота. 35. Чудово.

36. Ще краще.
37 . Твій мозок попрацював на славу.
38. Ти досягнеш успіху.
39. Це видатний винахід.
40. Фантастика!
41. Неймовірно!
42. Це чудова робота.
43. Ти робиш це красиво.
44. Як ти багато зробив (ла)!
45. Розумник(ця).
46. Ти справді це покращив (ла).
47. Прегарно!
48. Вітаю!
49. Твоя правда!
50. Так тримати!
51. Ти зробив (ла) це вчасно.
52. Мені подобається хід твоїх думок.
53. Я пишаюся тобою.
54. Дуже приємно вчити таких розумних дітей.
55. Велика тобі подяка.
56. Я ніколи не бачив(ла) нічого кращого.
57. Твоя робота принесла мені багато радості.
58. Молодчина!
59. Повний порядок.
60. Серйозний прорив.
61. Ось цього я ще не бачив (ла).
62. Ти неперевершений(а) сьогодні.
63. Це вже успіх.
64 Це твоя перемога.
65. Тепер ти відчуваєш свої можливості.
66. Ти справжній майстер.
67. Щиро радий(а) за тебе.
68. Не можу навіть передати свого захоплення.
69. Грандіозно!
70. Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.
 

Слова підтримки та заохочення для забезпечення позитивної емоційної атмосфери на занятті:
• Давай спробуємо ще раз. • У мене теж не одразу все виходило, тому не втрачай надії. • Я завжди вважав(ла), що ти зможеш це зробити. • Повір у себе. • Я можу зрозуміти твій стан. • Я тебе розумію. • Я впевнений (а), що ти можеш. • Разом ми зможемо. • Сьогодні вийде краще, ніж учора. • Мені подобається те, що ти зробив(ла). • Навіть, якщо ти помилишся, я допоможу тобі. • Ти талановитий(а). • Я впевнений(а) у твоїх силах, здібностях, знаннях. • Мені приємно спілкуватися з тобою. • Я вірю в те, що все вийде. • Спробуймо зробити якнайкраще. • Цікава відповідь, оригінальна відповідь. • Відчувається співпраця.

Поради відносно пришвидщення процесу адаптації:

• Провідним бажанням підлітка є спілкування, підтримка та заохочення. Студенти мають відчувати що вони вам не байдужі, не слід казати їм що вони для вас лише робота, у багатьох дітей можуть бути проблеми в родинах, а якщо і тут їм будуть казати що вони самі по собі це призводить до їх замкненості. Тому перша порада це підтримка, просто питайте як їх справи, як настрій, бажайте приємного дня, пожартуйте, якщо хтось зробив негідний вчинок не слід карати всю групу.

Illustration

Авторитарний метод спілкування із сучасними студентами не працює, вони одразу замикаються і відходять у віртуальний світ соцмереж шукати підтримки, а це ще гірше.
• Якщо студент не виконує вимог класного керівника або веде себе недостойно не слід казати що він поганий або словесно робити зауваження самій особистості. Студенти це діти які проживають стадію дорослішанння і вони можуть помилятися і орієнтуватися на оманливі авторитети. Тому поведінка студента можливо і погана однак це все ж таки дитина. Робіть зауваження поведінці студента, а не індивідуальності, розповідаючи що слід роботи, а чого ні, у підлітковому віці критика своєї особистості сприймається дуже важко, дитина думає що вона погана тому і бажання щось робити зникає, а навіщо якщо я поганий?
• Спілкування з батьками студентів, дає нам змогу дізнатися про проблеми які хвилюють підлітка.
• Оскільки студентам важливо усвідомлювати свою значущість у колективі, тому спільні заходи і дії групи допомагають згуртуванню колективу. Я пропоную проводити Вам у своїх групах на виховних годинах тренінги «Згуртування колективу».
• Створення соціального паспорту групи в якому ми маємо всі необхідні дані про студентів групи, а також особливо важливо тих, хто вимагає корекційно-відновлюваної роботи.

Поради педагогам, що працюють з девіантними
підлітками

1. Під час зустрічі з молодими людьми говоріть : «Привіт!»
2. Запитуйте їхню думку.
3. Давайте їм відчути себе прийнятими.
4. Запитуйте їх про них самих.
5. Вислуховуйте їх.
6. Займайтеся їхніми проблемами та конфліктами до того, як вони стануть великими.
7. Дозволяйте робити помилки.

Illustration

8. Допомагайте їм вчитися на власних помилках.
9. Створюйте безпечні та відкриті взаємовідносини.
10. Розмовляйте з ними відкрито.
11. Станьте їхнім прибічником.
12. Дайте зрозуміти, що ви завжди поряд, у їхньому розпорядженні.
13. Під час розмови дивіться їм в очі.
14. Скажіть їм, що готові вислухати їх у будь-який час.
15. Заохочуйте їх високо ставити “планку".
16. Вітайте їхні пропозиції.
17. Прощайте їх.
18. Завжди давайте їм ще один шанс.
19. Радьтеся з ними.
20. Дякуйте їм.
21. Будьте чесними.
22. Дайте їм зрозуміти, що ви їхній друг.
23. Розділяйте разом з ними їхню радість та хвилювання.
24. Допоможіть їм повірити в себе.
25. Запитайте, про що вони мріють, заохочуйте їх, переконуючи в тому, що мрії можуть стати реальністю.
26. Називайте їх тільки на ім'я.
27. Вислуховуйте їхні історії та розповіді.
28. Дайте підлітку відчути відповідальність.
29. Часто й невимушено говоріть компліменти.
30. Будьте доброзичливим учителем для підлітка.

Рекомендації класному керівнику
1. Вплив на дитину без роботи з виявлення причин буде ситуативний, його ефективність низька.
2. За ряду причин необхідно впливати не на девіантного учня, а на його оточення (батьків, осіб які їх замінюють та інших родичів або друзів).
3. У плануванні виховної роботи з класом класному керівнику необхідно продумати індивідуальну, групову або колективну діяльність.
4. З метою залучення девіантного учня до організації та проведення творчих заходів, спортивно-змагальної, громадської або соціально-корисної діяльності необхідно спланувати корекційно-виховний процес через групові форми роботи з іншими учнями (обов’язково беручи до уваги результати попередньої діагностики) Завдяки такої діяльності в проблемного учня буде можливість самоствердитися та завоювати авторитет однолітків соціально-прийнятними засобами.
5. Важливо огородити девіантного учня від деструктивного впливу або максимально його послабити.
6. Причиною асоціальної поведінки може бути складне фізичне або психічне порушення. В цьому випадку необхідно звернутися до батьків учнів з пропозицією обстеження або лікування (навчання) у спеціалізованих установах.

Поради у боротьбі з комп’ютерною залежністю та від мобільних телефонів

Основною мірою попередження виникнення у дітей залежності будь-якого типу є вірне виховання дитини. При цьому важливо не обмежувати дітей в їх діях, а поясняти йому, чому те чи інше захоплення не бажане. Аби вберегти дитину від подібних залежностей необхідно дотримуватися таких підходів: 1) постійна робота серед студентів з виховання особистої користувацької культури, самоспостереження за станом здоров’я, рівнем втомлюваності, вироблення засобів його подолання;

Illustration

2) необхідне забезпечення контролю та регулювання впливу комп’ютерів на становлення особистості не лише у навчальному процесі, а й у сім’ях;
3) застерігати, що інформаційне середовище - це не тільки безмежний простір корисної, привабливої, цікавої тощо інформації, але й джерело масованого психологічного впливу на свідомість людини, до окремих фактів якого потрібно ставитися критично, а при необхідності звертатися за порадою до педагогів і батьків;
4) потрібно постійно наголошувати на фізіологічних проблемах, які є наслідком ігнорування вимог до режиму та умов праці під час роботи за комп’ютером;
5) навчати студентів самостійно контролювати режим, умови праці та розваг біля комп’ютера вдома, у друзів або в комп’ютерних клубах;
6) акцентувати на загрозу здоров’ю від безконтрольного використання телевізорів, мобільних телефонів і на необхідність контролю свого фізичного і нервово-емоційного напруження.

Заходи, з подолання компьютерної залежності:
• розмістити в аудиторіях публікації на тему шкідливості компьютерної залежності і постійно наголошувати на цьому;
• обов’язково доводити до відома батьків студентів, які мають надмірне захоплення мобільними телефонами;
• не ігнорувати коли студент постійно користується телефоном на парі;
• студентам, які не користуються мобільними телефонами на парах робити заохочення;
• влаштувати «День без мобільних». В обраний день попередити студентам, що телефонами на заняттях заборонено користуватись, по завершенні пари викладач звітує чи були порушники. Таким чином обереться група яка змогла прожити день без мобільних а навпаки група, яка не змогла. Заохочення і покарання передбачити;
• на виховних годинах класні керівники можуть провести тематичні бесіди і тренінг про безпечний Інтернет.

Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі

Головне завдання викладача у освітньо орієнтованій виховній роботі зі студентами - розкрити особистість вихованця. Це здійснюється лише у процесі спілкування, яке будується в сприяючій для цього атмосфері. Відомо, що ставлення до викладача студенти часто переносять на предмет, що вивчається. Тому тут дуже важлива педагогічна культура викладача, конструктивні, організаційні і комунікативні уміння.

Illustration

Суть сприятливої соціально-психологічної природи в студентській групі полягає в тому, що процес психолого-педагогічного навчання, який протікає в позитивній атмосфері створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких вони набули до вступу у вищий навчальний заклад (ВНЗ), але й розвитку і формування нових, професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок.
Специфіка освітніх процесів в ВНЗ виявляється в складному, суперечному сплетінні індивідуального та колективного. З одного боку, викладач або куратор, один на один спілкується з академічною групою і це спілкування постає його індивідуальною творчістю або співтворчістю зі студентами. З іншого - студенти спілкуються і домовляються між собою. В навчально-методичній сфері перед студентами проходять різні викладачі. І ефективність впливу кожного з них багато в чому залежить від згоди, домовленості їх зусиль.Виділяють п'ять основних груп факторів, що визначають стан соціально-психологічного клімату та, в кінцевому випадку, успішність та потяг до навчання студентів академічної групи.
1. Функціональні фактори (умови навчання; забезпеченість навчання всіма необхідними засобами; режим навчання та дозвілля, чіткість розподілу функцій між студентами; функціональна визначеність структури діяльності кожного учасника, чіткість його обов'язків, прав та відповідальності; відношення викладачів до питань організації навчальної діяльності студентів тощо).2. Економічні фактори (система оплати праці та навчання; своєчасність отримання грошового заохочення; премії, надбавки тощо).3. Управлінські фактори (стиль й методи управління колективом; відношення викладачів до студентів; згуртованість викладацького складу; послідовність в оцінці та способів впливу на студентів; дистанція між викладачами та студентами; етика взаємодії викладацької та навчальної ланки тощо.).4. Психологічні фактори (характеристика стилю міжособистісних стосунків між студентами; ступінь соціально-психологічної сумісності; рівень конфліктності; рівень згуртованості, стан взаємодії між підрозділами; групова точка зору, норми та традиції поведінки; орієнтація на спільні цілі роботи, характер сприйняття та оцінки студентами один одного тощо). 5. Фактори успішності характеристики групи (чисельність академічної групи; забезпечення адаптації та входження в колектив; перспектива підвищення успішності з різних предметів; обґрунтованість підбору груп у ВНЗ та інше.).
Для сприятливого (зрілого, здорового) СПК властиві: переважання творчого, професійного настрою протягом дня навчання; почуття групової згуртованості та товариськості; високий рівень підготовки студентів; гарні взаємозв'язки між викладачами і студентами; рівномірність розподілу об'єму навчання та навантаження на кожного студента групи; своєчасність та об'єктивність вирішення конфліктних ситуацій; справедливість в оцінці діяльності студентів групи, а також розподіл винагороди; використання можливостей неформального лідерства для розв'язання навчальних та виховних задач; критика й самокритика; колективне обговорення варіантів важливих рішень, що приймаються; цілковита згода надати допомогу товаришам.
Для несприятливого (незрілого) СПК властиві: систематичні запізнення та довготривала відсутність на лекціях та семінарах; відкрите небажання навчатися; неточне виконання рішень і дотримання порад викладачів, пряме їх ігнорування; поширення чуток один про одного; прихована критика умов навчання; даремна трата часу, що розрахований на навчання та виховання; часті конфлікти між студентами й відсторонення колективу від їх спільного вирішення; часті порушення дисципліни; низька активність при обговоренні навчальних та спеціальних питань; - відсутність критики та самокритики.
Безсумнівно, ніщо так не впливає на формування особистості студента в цілому та СПК зокрема як поведінка та позиція самого вихованця. Певним чином вони залежать від його міркувань, його поглядів, його життєвої позиції, ерудованості та ін.Загальновідомо, що студента неможливо "наповнити" знаннями - його потрібно замотивувати, пробудити в ньому внутрішнє бажання оволодіти цими знаннями. І це, головним чином, залежить від особистості викладача, від його самопрезентації, його інтелектуальних і педагогічних здібностей, які є головними носіями виховних функцій навчальної ситуації. Ми впливаємо одне на одного як негативно, так і позитивно. Члени групи підсвідомо, навіть не помічаючи цього, повторюють лідера в манері вдягатися, розмовляти, засвоюють специфічні жести.
Коли у групі домінує негативний лідер, то загальний руйнівний вплив цієї особистості буде постійно провокувати конфлікти, усклад¬нювати стосунки. З погляду психології не існує поганої люди¬ни, існують тільки погані моделі поведінки. Тому краще формувати в дітях позитивні риси харак¬теру і позитивні моделі поведінки, пояснювати, не що потрібно зробити, а як це зробити. Не пропускати жодного випадку виявлення негідної поведінки. Для викладачів є простий спосіб зменшити на¬пруження в класі — говорити тихо. Це заспокій¬ливо діє на дітей. Тон голосу також важливий. Звичайно, нелегко змінити свій стиль розмови, свій темперамент. Але варто спробувати. Доречні в спілкуванні з класом необразливі жарти, «смішні» слова.
Уміння поважати людей, тактовність, витриманість, простота, товариськість, справедливість – усе це сприяє згуртуванню членів колективу навколо керівника, виникненню почуття поваги, довіри і любові до нього, що зміцнює позиції, дозволяє ненастирливо висувати вимоги у формі прохання, побажання, поради або пропозиції. Крім того, людяність у взаєминах підвищує емоційний тонус, сприяє готовності працювати на совість, виконувати вимоги керівника. Викладач, класний керівник зможе створити в групі атмосферу психологічної підтримки, якщо буде керуватися такими принципами: Від початку і упродовж всього навчального процесу демонструвати дітям свою повну до них довіру. Допомагати у формуванні й уточненні цілей і завдань, що стоять як перед групами, так і перед кожним студентом окремо. Викладач, класний керівник повинен бути для студентів джерелом різ-номанітного досвіду, до якого завжди можна звернутися по допомогу, коли виникають труд¬нощі у вирішенні того чи іншого завдання. Класний керівник має розвивати в собі здібності відчувати емоційний настрій іншої людини і приймати його. Класний керівник повинен бути активним учасни¬ком групової взаємодії.
Викладач і класний керівник повинен відверто виявляти в групі свої почуття. Класний керівник має детально проаналізувати склад власної групи та виявити: лідера або лідерів, добре вмотивованих студентів, байдужих до навчання студентів, ізольовних або відкинутих, визначити «групу ризику». Не давати доручення постійно одним і тим же, залучати весь колектив, і якщо хтось не виконав доручення розбирати ситуацію колективом, у вигляді розмови «круглого столу». Запам’ятайте!!! Агресія породжує агресію, негативне відношення і постійна критика відщтовхує вихованців від вас. Під час серйозних розмов, не підвищуйте голос, будьте впевненими і спокійними, адже панічний та істеричний стан не допоможуть у роботі, будьте щирими. Конфліктні ситуації які стосуються цілої групи краще обговорювати групою і давати можливість всім висловити свою точку зору. Якщо під час відвідування групи ви бачити що у когось немає настрою спитайте що сталося, можна звернутися по допомгу до одногрупників з метою допомогти підвищити настрій. Створіть «правила групи», оформіть у вигляді плакату в аудиторії.

Психологічна характеристика юнацького віку